EU-LEAP проаналізував відповідність корпоративного управління державних підприємств України стандартам ОЕСР

Аналітичний центр EU-LEAP підготував дослідження керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами 2024 року та огляду корпоративного управління державними підприємствами в Україні, оприлюдненого ОЕСР у 2026 році. У матеріалі також зіставлено рекомендації ОЕСР із висновками Звіту Європейської Комісії Ukraine 2025 Report.

Проведений аналіз свідчить, що протягом останніх років Україна суттєво наблизила нормативно-правову базу у сфері управління державними підприємствами до міжнародних стандартів. Водночас основним викликом залишається не стільки подальше розширення законодавства, скільки повноцінне, послідовне та однакове застосування вже запроваджених механізмів у всьому секторі державних підприємств.

Які питання охоплює дослідження

Керівні принципи ОЕСР формують комплексну модель державної власності, відповідно до якої держава має діяти як активний, професійний та поінформований власник, не втручаючись у поточну господарську діяльність підприємств.

Дослідження охоплює сім основних напрямів:

• обґрунтування перебування підприємств у державній власності;

• роль держави як власника;

• діяльність державних підприємств у ринкових умовах;

• дотримання прав акціонерів та інших інвесторів;

• розкриття інформації, прозорість і підзвітність;

• склад та відповідальність наглядових рад;

• інтеграцію принципів сталого розвитку в діяльність державних підприємств.

  
  

Окрему увагу приділено часовим межам виконання рекомендацій ОЕСР. Короткострокові заходи охоплюють усі сім керівних принципів, середньострокові - п’ять, а довгострокові - чотири. Це свідчить про те, що реформування корпоративного управління потребує одночасно невідкладних практичних рішень і тривалих інституційних змін.

Основні виклики для України

Огляд ОЕСР 2026 року засвідчує, що правова база України значною мірою наблизилася до рекомендованої моделі корпоративного управління. Водночас практична реалізація реформи залишається нерівномірною, а результати суттєво відрізняються між найбільшими державними підприємствами та рештою сектору.

Одним із системних викликів залишається фрагментація функції управління державною власністю між значною кількістю міністерств, агентств та Кабінетом Міністрів України. Це ускладнює застосування єдиних підходів, послаблює стратегічну координацію та створює ризики поєднання функцій власника, регулятора й органу формування державної політики.

Подальша професіоналізація держави як власника потребує скоординованої моделі управління державною власністю, спроможної забезпечити єдині підходи до визначення очікувань від державних підприємств, моніторингу результатів їхньої діяльності та впровадження стандартів корпоративного управління.

Ще одним важливим напрямом є забезпечення конкурентного нейтралітету. Йдеться про усунення необґрунтованих переваг державних підприємств, належний контроль за державною допомогою та чітке відокремлення комерційної діяльності від виконання спеціальних обов’язків. Відсутність такого розмежування створює ризики перехресного субсидування й ускладнює оцінювання реальних фінансових результатів підприємств.

Незалежність наглядових рад і прозорість

Висновки Європейської Комісії та ОЕСР найбільше збігаються у питанні діяльності наглядових рад.

Законодавчі зміни створили основу для професійного та незалежного корпоративного нагляду. Однак затримки з формуванням повного складу наглядових рад, тимчасові призначення, недостатня ефективність окремих комітетів і механізми впливу представників держави на стратегічні рішення зберігають ризик політизації корпоративного управління.

Подальший успіх реформи залежатиме від фактичного забезпечення автономії наглядових рад і дотримання встановлених процедур, а не лише від їх формального закріплення в законодавстві.

У сфері прозорості та підзвітності також зберігається розрив між нормативними вимогами та практикою. Попри посилення вимог до розкриття інформації, звітність державних підприємств залишається непослідовною, а оприлюднення фінансової та нефінансової інформації - нерівномірним.

Оцінки Європейської Комісії та ОЕСР

Дослідження EU-LEAP засвідчило високий рівень змістовної узгодженості між оцінками Європейської Комісії та ОЕСР щодо основних проблем корпоративного управління державними підприємствами в Україні. Відмінності стосуються переважно масштабу, глибини та фокусу аналізу.

Європейська Комісія зосереджується передусім на питаннях, пов’язаних із виконанням Україною євроінтеграційних зобов’язань: державній допомозі, фінансовій прозорості, антикорупційній політиці та незалежності органів корпоративного управління.

ОЕСР розглядає сектор державних підприємств ширше як цілісну систему державної власності. Тому в Огляді докладніше проаналізовано організацію функції власника, захист міноритарних акціонерів, внутрішні механізми корпоративного управління та сталий розвиток.

Результати аналізу показують, що наступний етап реформи має бути зосереджений на переході від нормативного формування системи до її практичної імплементації. Серед основних пріоритетів - посилення спроможності держави як власника, забезпечення реальної незалежності наглядових рад, вирівнювання конкурентних умов, підвищення прозорості та підзвітності, а також поширення належних стандартів корпоративного управління на весь сектор державних підприємств.

Матеріал підготовлено аналітичним центром EU-LEAP у межах проєкту «Відповідність реформи корпоративного управління державних підприємств вимогам ЄС» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».

Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».