EU-LEAP презентував дослідження розвитку ринку облігацій місцевих позик в Україні
10 вересня аналітичний центр EU-LEAP представив результати досліджень, підготовлених у межах проєкту «Розвиток ринку муніципальних облігацій в Україні: аналіз регулювання, практики та потенціалу для відновлення громад».
Захід об’єднав представників Верховної Ради України, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, міжнародних організацій, дипломатичних установ і експертного середовища.
До обговорення долучилися представники Львівської, Харківської, Дніпровської, Одеської, Кам’янець-Подільської міських рад, Світового банку, GIZ, EU4Reconstruction, програми FG4R, ІСАР Єднання, Посольства Швейцарії, Українського об’єднання ринків капіталу й Української національної іпотечної асоціації.
«Українські громади потребують довгострокового фінансування для відновлення житла, транспортної, енергетичної та соціальної інфраструктури. Водночас ми не розглядаємо облігації місцевих позик як універсальне рішення. Випуск облігацій створює боргові зобов’язання, які необхідно повертати та обслуговувати. Тому цей інструмент потребує фінансової спроможності громади, прозорого інвестиційного проєкту та відповідального управління ризиками», – наголосила Валерія Гриценко, виконавча директорка аналітичного центру EU-LEAP.
Результати досліджень презентували Валерія Гриценко, виконавча директорка EU-LEAP, Дарина Село, юристка та проєктна менеджерка EU-LEAP, і Анна Бабур, аналітикиня EU-LEAP.
Команда проаналізувала законодавче регулювання облігацій місцевих позик, українську практику їх випуску, фінансову спроможність громад, міжнародний досвід та можливі моделі пілотної емісії для окремої громади.
Дослідження показало, що за три десятиліття внутрішні випуски облігацій місцевих позик в Україні становили 16,88 млрд грн, а зовнішні – 1,15 млрд доларів США. Емітентами облігацій були лише 19 міст, а останній випуск відбувся у 2021 році.
«В Україні потенціал ринку облігацій місцевих позик нереалізований достатньою мірою і сконцентрованим серед кількох найбільших міст-емітентів. Причина цього – конкретні регуляторні, процедурні та податкові бар'єри, які системно стримують вихід нових громад на ринок. Подолання цього розриву відкрило б громадам додатковий довгостроковий ресурс для відновлення та модернізації, розширило коло інвесторів і дало б змогу поступово сформувати власну кредитну історію на ринку капіталу», – зазначила Анна Бабур.
Серед основних перешкод команда визначила складність і тривалість процедур, податкову асиметрію між облігаціями місцевих позик та ОВДП, обмежені можливості залучення іноземних інвесторів, а також недостатню інституційну підтримку громад, які виходять на ринок капіталу.
«Сьогодні процедура випуску облігацій місцевих позик залишається багатоступеневою та передбачає повторне подання до Міністерства фінансів частини відомостей, які вже містяться у державних інформаційних системах. Подальше вдосконалення регулювання доцільно спрямувати на усунення такого дублювання, практичне застосування механізму серійних випусків та адаптацію бюджетних процедур до фінансування проєктів, реалізація яких виходить за межі одного бюджетного року», – пояснила Дарина Село.
Окрему увагу учасники приділили законодавчим змінам, необхідним для перезапуску ринку.
Під час дискусії виступили Олексій Мовчан, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, представники НКЦПФР, Національного банку України, Світового банку, Львівської та Кам’янець-Подільської міських рад, а також профільних асоціацій.
Олексій Мовчан наголосив на необхідності усунення надмірних регуляторних обмежень, розвитку проєктних моделей фінансування та створення умов, за яких громади зможуть відповідально залучати кошти й управляти ризиками. Він також підтримав підготовку практичних пілотних випусків, які можуть стати моделлю для інших громад.
Представники НКЦПФР розповіли про вже запроваджені зміни, передбачені у Рішенні "Про затвердження Положення про порядок емісії облігацій внутрішніх місцевих позик та їх обігу" від 29.06.2026. Зокрема, скасовано прив’язку обсягу випуску до дефіциту бюджету розвитку, передбачено можливість використання базового проспекту, електронне подання документів та скорочено строк їх розгляду. Водночас, відповідаючи на питання щодо перспективи випуску зелених облігацій, представники наголосили на необхідності передбачення зрозумілої процедури підтвердження екологічного ефекту проєктів і врахування додаткових витрат на незалежну оцінку та верифікацію.
Представники Національного банку звернули увагу на оцінку кредитних і воєнних ризиків, вплив облігацій місцевих позик на капітал банків та умови формування попиту з боку фінансового сектору.
Представники громад підкреслили, що рішення про випуск залежатиме від вартості залучення коштів порівняно з кредитами й грантами, бюджетної спроможності громади та наявності підготовленого проєкту з чітким економічним або суспільним ефектом та достатнього попиту з боку інвесторів.
Експерти ринку капіталу порушили питання податкових стимулів, захисту інвесторів, валютних ризиків, ліквідності облігацій і розвитку вторинного ринку. Окремо підкреслили доцільність здійснення перших випусків для реалізації невеликих проєктів, результат яких мешканці та інвестори можуть побачити безпосередньо у своїй громаді.
Серед ключових висновків дискусії – необхідність готувати перші пілотні емісії вже зараз, паралельно вдосконалюючи законодавство, розвиваючи інституційну підтримку громад і формуючи попит з боку інституційних та приватних інвесторів. Перші успішні випуски можуть створити практичні моделі, які надалі можна буде відтворювати та масштабувати.
За результатами дослідження EU-LEAP запропонував п’ять напрямів розвитку ринку:
усунення регуляторних бар’єрів;
розвиток проєктного фінансування;
запровадження податкових стимулів
розширення кола інвесторів;
розвиток зелених облігацій;
формування інституційної архітектури та системи управління ризиками.
Дякуємо всім учасникам і учасницям за професійну розмову, практичні пропозиції та готовність долучатися до формування дієвої моделі місцевих запозичень в Україні.
Проєкт реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст цієї публікації є відповідальністю аналітичного центру EU-LEAP та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Коментарі