Як крадуть державну землю на мільярди: схеми с "туалетами"

Як державна земля опиняється в руках забудовників? Чому гектари дорогої київської землі роками передавалися без відкритих аукціонів, а держава втрачала десятки мільярдів гривень? У цьому відео ми розбираємо найгучніші земельні схеми останніх років — від справи НАБУ «Чисте місто» та діяльності Дениса Комарницького до забудови земель ДП «Пуща-Водиця», Національної академії наук та інших державних установ.

Ми покажемо, як працюють так звані «туалетні схеми», коли невелика споруда або навіть фіктивний об'єкт нерухомості стає підставою для отримання великих земельних ділянок без конкуренції та земельних торгів. Розглянемо, як через інвестиційні договори забудовники отримували доступ до державних земель, а громади та бюджет залишалися лише з незначною часткою від реальної вартості активів.

Окремо поговоримо про резонансні приклади із землями ДП «Пуща-Водиця», де були збудовані масштабні житлові комплекси, а також про забудову земель Національної академії наук та інших державних структур. На основі матеріалів НАБУ, САП, ДБР, Рахункової палати, Держаудитслужби та журналістських розслідувань ми покажемо, як законодавчі прогалини перетворювали державну землю на джерело надприбутків для вузького кола осіб і сприяли дерибану землі.

Але це відео не лише про корупцію. Ми також розберемо, які саме норми законодавства дозволяли реалізовувати подібні схеми, чому вони працювали роками та які зміни пропонуються для того, щоб перекрити можливості для земельного дерибану в майбутньому. Законопроєкти №14038 та №14039 мають змінити правила гри, запровадити прозорі механізми використання державних земель і зробити неможливим отримання цінних ділянок через фіктивні будівлі чи непрозорі інвестиційні угоди.